вибілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вибілювальний — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до вибілювати 1), 2). •• Вибі/лювальні гли/ни глини, які мають властивість вбирати жири, смоли, пігменти, слиз … Український тлумачний словник
вибілювання — я, с. Дія за знач. вибілювати. Вибілювання пряжі … Український тлумачний словник
вибілити — див. вибілювати … Український тлумачний словник
вибілка — и, ж., спец. Дія за знач. вибілювати 2), 4) … Український тлумачний словник
вибілюватися — ююся, юєшся, недок., ви/білитися, люся, лишся, док. 1) Покриватися чим небудь білим. 2) Ставати білим, білуватим під дією сонця, повітря і води, втрачаючи природне забарвлення. || Змазуючи своє обличчя, руки, шию певними речовинами, мазями,… … Український тлумачний словник
вибілюючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до вибілювати … Український тлумачний словник
вибіляти — див. вибілювати … Український тлумачний словник
перебілювати — юю, юєш, недок., перебіли/ти, білю/, бі/лиш, док., перех. 1) Білити, покривати розчином крейди, вапна (ще раз, повторно або заново, по іншому). Перебілити кімнату. 2) Вибілювати все чи багато чого небудь, одне за одним. Перебілити всі кімнати. 3) … Український тлумачний словник
відбілювати — юю, юєш, недок., відбіли/ти, ілю/, і/лиш, док. Те саме, що вибілювати 2) … Український тлумачний словник
